Знижка 1000 євро на курс кондитерської майстерності в IFSE, Італія

Кулінарний інститут високої кухні I.F.S.E., Italian Food Style Education, в передмісті Турину в історичному замку Піобезі-Торінезе, єдина кулінарна школа в Італії, яка отримала титул “Італійської бездоганності” (Eccellenza Italiana) від Генерального секретаріату Італійської Республіки за свої інновації в сфері підготовки майстрів кулінарної та кондитерської справи, надає знижку 1 000 євро на вартість курсу з кондитерського дизайну (Pastry Design) з перекладом на російську мову. Реєстрація та отримання знижки відбуваються на основі першості. Кількість місць обмежена.

Тривалість курсу — 3 тижні, 2-19 травня 2017 року.

Дана знижка запропонована завдяки підтримці спонсорів та партнерів школи (Lavazza, Imperia, BMW та ін.). Повна вартість курсу 3 950 євро, вартість зі знижкою — 2 950 євро.

У вартість курсу входить: навчання (теоретичні і практичні заняття) 120 годин, навчальні матеріали, обід з понеділка по п'ятницю, форма школи, використання обладнання та інструментів лабораторії школи, переклад на російську мову.

Pastry Design — це професійний курс приготування традиційних і сучасних італійських кондитерських виробів з особливою увагою до дизайну й стилю оформлення десертів для вітрин та порціонних десертів. До програми курсу входить приготування таких виробів: випічка, заварний крем, сиропи для просочення бісквітів, піца та фокачча, традиційне італійське морозиво, солені кондитерські вироби та багато іншого.

Цей курс є унікальною можливістю для кондитерів-початківців і професіоналів, які прагнуть підвищити професійну майстерність, повчитися в одних з найкращих шеф-кондитерів в Італії, які викладатимуть на курсі, а саме

  • Davide MaliziaЧемпіон світу з приготування виробів з цукру 2013, Чемпіон світу з приготування кондитерських виробів 2016, який проведе заняття з Zucchero artistico (артистичні вироби з цукру, 2 дві за програмою) та Torte Moderne (виготовлення сучасних тортів, 4 дні за програмою);
  • Lorenzo Zuccarelloвласник нагороди Award del Pasticcere Italiano 2010, який проведе заняття з Сioccolateria da Laboratorio (вироби з шоколаду, 5 днів за програмою).

Додатково до сертифікату школи про навчання на курсі, студенти отримають окремий сертифікат від кожного з цих визначних кондитерів про навчання за певною тематикою.

Для отримання більше інформації щодо організації навчання на програмі і проживання, звертайтеся, будь ласка, до агенції.

Знижка на магістратуру в школі дизайну Coco School в Іспанії

Сучасна європейська школа дизайну Coco School у м. Аліканте, Іспанія, що вже майже 15 років готує дизайнерів та 3D-аніматорів, у тому числі іноземних студентів з різних країн на магістерських програмах, надає знижку на першу частину оплати за навчання (enrollment fee) 500 євро за умови реєстрації на будь-яку програму до 31 травня 2017 року.

Повна вартість навчання на рік більшості програм у Coco School — 8 490 євро (до якої вже входить enrollment fee), зі знижкою — 7 990 євро.

вчити 3D моделювання в Іспані  вчити графічний дизайн в Іспанії

Університет Coco School (офіційна назва — Escuela Europea para la Comunicación y las Artes Visuales) пропонує програми рівня магістратури і професійні короткострокові курси у таких сферах як графічний дизайн з різною спеціалізацією, анімація, 3D-моделювання, створення відео-ігор та відео-ефектів, фотографія, створення реклами, дизайн взуття та аксесуарів. Програми в Coco School акредитовані Католицьким університетом Святого Антоніо в Мурсії (Universidad Católica San Antonio de Murcia — UCAM). Викладачами школи є практики і професіонали своє справи, які часто мають свої дизайнерські студії в Іспанії. Університет організовує стажування і практику ще під час навчання.

Для студентів проводяться майстер-класи та організовуються заняття з відомими фахівцями, наприклад:

  • магістратура з анімації в Іспаніїна програмі з 3D-моделювання — з Juan Carlos Navarro — провідним 3D-аніматором Pixar Animation Studios, США (працював над створенням персонажів для мультфільмів Cars 2, Monsters University, The Trip of Arlo та Searching for Dory) та з Graham Gallagher — VFX-директором (директором зі спец-ефектів) в Windmill Lane Pictures, Ірландія (працював над створенням персонажів для мультфільмів Gravity студії Warner Bros. Pictures, Tarzan та Jungle Book студії Disney) та ін.
  • на програмі з графічного дизайну зі спеціалістами творчих студій, які виконували замовлення для відомих брендів (Coca-Cola, Ford, Alton Towers та ін.).

Щоб отримати більше інформації щодо реєстрації та вимог для вступу, а також отримання студентської візи для навчання, звертайтеся, будь ласка, до агенції.

Мої міфи до приїзду в Канаду. Про навчання і проживання у Вінніпеґові, Манітоба. Міфи 4-6

Спеціальна рубрика на нашому сайті — “Мої міфи і канадська реальність. Про навчання і проживання у Вінніпеґові, Манітоба” від Ольги Поберезніченко

Наша клієнтка Ольга поїхала вчитися спочатку на мовні курси при Коледжі Ред Рівер (Red River College) на початку 2015 року і зараз закінчує післядипломну сертифікаційну програму в Інституті прикладних спеціальностей і технології (Manitoba Institute of Trades and Technology, MITT) у Вінніпезі, Канада. Проживши та повчившись в Канаді вже трохи більше року, у даній рубриці, поступово, Ольга поділиться своїми міфами до приїзду, які в Канаді виявилися не зовсім реальністю. Буде цікаво і “з перших вуст”.

Про міфи 1-3 читайте за посиланням.

"Міф 4. Канадці займаються благодійністю і волонтерською роботою, тільки щоб отримати вигоду

Канадці дійсно хочуть зробити цей світ кращим, хочуть бути засобом для його покращення і дуже щедрі на благодійні пожертви. Коли я волонтерила на Дні 125-річчя української діаспори в Канаді, то продавала лотерейні білетики. Після слів “50% від продажу піде на благодійність”, мені вже не треба було нічого казати, бо люди діставали гаманці. Мільйони доларів витрачаються на місіонерські поїздки у найвіддаленіші і найбідніші країни світу, будують школи та церкви, вініпежські церковні общини фінансують біженців. Вони люблять щиро допомагати та співчувати знедоленим. Дуже розповсюдженими є менторські програми, коли канадська сім’я бере на себе тимчасові зобов’язання за одну сім’ю або дітей з сім’ї біженців, показує і розказує про повсякденне життя у Вінніпезі, вчить користуватися послугами, що необхідні для життя в Канаді.

Але одного разу я побачила, з моєї точки зору, “перекос” в цій системі. Це було на четвертий місяць мого перебування у Вінніпезі. Мене запросили мої канадські друзі на благодійний вечір збору фінансів для розмовного клубу, де я була учасником. Мені треба було зробити доповідь про себе і свою сім'ю, бо я тривалий час відвідувала цей розмовний клуб і мене добре знали там. Я підготувала доповідь про своє студентське життя і майбутні плани будувати кар'єру. Але переді мною виступав хлопчина з Ефіопії, такий самий учасник клубу, який розказував про свою втечу з рідної країни на плоту, і як вбили його сім'ю. Звичайно, всі присутні плакали, по-іншому не може бути. На фоні його розповіді, моя розповідь про щасливі студентські дні не мала сенсу. Мені довелося на ходу імпровізувати про те, що моя сім'я хоче кращого майбутнього для себе, що важко будувати життя на рідній землі через корупцію, економічні і політичні складнощі в країні, про те, як вплинув Голодомор та Друга Світова Війна на долю моєї родини, і що я хочу зберегти генофонд своєї сім'ї і чесно жити в найкращій країні світу. Все, що я сказала, було правдою, але це були дуже потаємні куточки душі, тим паче я б не хотіла спекулювати цим перед аудиторією. Бо мені вже, нарешті, хочеться позбутися комплексу жертви, який мені був нав'язаний протягом всього мого життя. Але канадці були у захваті від моєї історії. І тоді я подумала, що людям не завжди цікаві веселі історії, їм хочеться гострих відчуттів, і вони отримують частку адреналіну від таких історій. Можливо, тому вони так багато займаються благодійністю, бо розуміють, що не всім пощастило народитися в Канаді.

Я волонтерю в організації, яка постачає продукти харчування тим людям, які цього потребують у Вінніпезі. На жаль, часто спостерігаю, що робота волонтерів не завжди цінується. Наприклад, деякі канадці волонтерять повний робочий день, а люди, що приходять за їжею ще й нагрубити можуть і обманути інколи хочуть. Сумно на це дивитися, але все одно позитивного більше, ніж негативного.

Благодійність — це, мабуть, вища ступінь людської впевненості в собі, задоволеністю життям і вміння не бути байдужим до інших людей. Коли людина не заклопотана тільки своїми проблемами, а ще й вміє адекватно оцінити світ навколо себе та щиро перейматися проблемами інших людей.

Для літніх канадців, волонтерство — це засіб підтримувати себе в тонусі, ділитися досвідом, бути частиною соціуму, розвиватися, спілкуватися, активно допомагати оточуючим і відчувати себе потрібними. Це може бути однією з причин того, що канадці довше живуть.

Міф 5. З українською освітою неможливо знайти роботу у Вінніпезі. Дуже важливо мати місцеву освіту для пошуку роботи. Дуже важливо мати канадський досвід роботи.

Роботу знайти можливо. І за спеціальністю також (звичайно, залежить від спеціальності). Наприклад, серед моїх знайомих є двоє людей, які працюють електриками без канадської освіти. Але треба розуміти, що більшість спеціальностей потребує місцевої сертифікації, без якої не допускають на роботу. За здачу екзамену треба платити і кожного року також сплачувати за ліцензію, якщо вона є. Також треба враховувати, що можливо треба буде перший час отримати канадський досвід роботи на якійсь простішій роботі і познайомитись з культурою. Мені подобається канадське ставлення до роботи: поганої роботи не буває, всякий труд вони поважають, і ніколи навіть думки не буде сміятися з низькооплачуваної роботи. Дуже важливо для отримання роботи мати канадські рекомендації. Перші рекомендації можна запитати у канадських друзів (крім родичів) або вчителів на мовних курсах, які вас гарно знають і захочуть дати рекомендацію, в церкві, де вас знають, або, найкраще, від координатора волонтерської роботи, де ви працювали чи працюєте.

Для просування по кар'єрі бажано отримувати освіту, яка відповідна бажаній посаді. Іммігранти, які мають недостатній рівень англійської, можуть вивчати англійську за рахунок держави деякий час, а потім йти шукати роботу. Зараз державне фінансування на вивчення англійської мови іммігрантами сильно скоротили.

Вінніпег — це ідеальний приклад того, як працює система зв’язків між людьми. Оскільки, це — маленьке місто, і більшість людей знає один одного, то під час пошуку роботи важливо скрізь про себе заявляти, а ще краще роздавати бізнес-картки, де вказано яку саме роботу шукає людина і основні навички. 75% вакантних посад ніколи не потрапляють в медіа-засоби і не будуть опубліковані, бо вони заповнюються 1) людьми, яких підвищують всередині компанії, 2) людьми, які особисто принесли своє резюме до відділу кадрів або менеджеру, і воно чекало свого часу, 3) людьми, які є серед родичів, знайомих, друзів, 4) і тільки після попередніх трьох етапів, якщо не знайшлося відповідної людини, то вакансія потрапляє в медіа-простір. Висновок: будувати свої зв'язки де і коли тільки можливо, ходити на якомога більшу кількість соціальних заходів, в церкву, не соромитися знайомитися скрізь, де тільки є люди, займатися волонтерством, мати активну громадянську позицію.

Окремим абзацом хочу виділити інформацію про soft skills. Оскільки саме вони мають величезний вплив на вірогідність працевлаштування. Ми про це вивчали в Ред Рівері, і ще потім в МІТТ на окремому курсі Business Communication. Детальніше про них можна почитати в інтернеті, я не буду на цьому зупинятися. Для того, щоб отримати роботу або підвищення, важливо бути позитивно настроєним, впевненим у собі, усміхненим та оптимістичним. Technical skills (навички, які отримані під час навчання та на попередніх роботах) займають 50% від того, що очікує роботодавець від потенційного робітника, інші 50% — це саме вміння спілкуватися, вміння працювати в команді та незалежно проводити презентації, робити публічні виступи, бути гнучким, соціально активним, ініціативним, адаптуватися до змін, відповідальним та вихованим. Канадці цінять пунктуальність скрізь і у всьому.

Для пошуку роботи канадцями та новоприбулими широко використовується ресурс LinkeIn. Раджу мати там профайл для розширення зв’язків. В нашому коледжі вчителі залишають свої рекомендації на профайлах студентів на LinkeIn, що може допомогти в працевлаштуванні.

Міф 6. Доступна і місцева їжа.

Восени минулого року я випадково потрапила на виставку сільськогосподарських товарів, і я була шокована тим, що більшість с/г продукціїї у Канаді це — ГМО. І законом не передбачається ніякого маркування. Є у супермаркетах невеликий відсоток органічних продуктів, але вибір дуже маленький, і ціни значно вищі. Але зараз я вже більш спокійно до цього відношуся, ГМ-продукти мають вищу продуктивність, і для їх вирощування не потребуються гербіциди, інсектициди. Також треба розуміти, що ГМ-продукти є засобом боротьби з голодом в світі. Зараз мене вже не дивують помідори, яблука і капуста, які не псуються по три місяці і навіть не темніють. До речі, аграрні виставки проводяться в тому числі і для того, щоб розказати і показати людям, що картоплю вирощують в землі, і що кури несуть яйця, бо як виявляється, не всі це знають.

І ще дивно те, що не дивлячись на те, що Манітоба — аграрна провінція, знайти овочі і фрукти місцевого виробництва у супермаркеті дуже важко. С/г продукція постачається з США, Мексики, Китаю та інших країн. За місцевими продуктами можна поїхати машиною на ферму і, часом, збирати власноруч, що вважається як розвага (for fun). Фрукти дорогі навіть у сезон, хоча до Мексики і Бразилії не так вже й далеко, як на мене.

Канадці дуже люблять вирощувати городину на задньому дворі будинків. Наприклад, один чи два кущики помідорів, один кущик зеленої цибулі, кущик селери. Але рідко будуть їсти врожай з власної клумби, бо вважається, що воно для краси, а їжу треба купувати в супермаркеті. Мені було цікаво, які ж на смак ті доморощені помідори, і я спробувала. Як на мене, то вони набагато кращі за магазинні. Також, існує вірогідність, що врожай може бути з'їдений оленями чи кролями в деяких районах Вінніпегу.

З асортименту канадських продуктів можна приготувати всі традиційні українські страви, які за смаком не будуть поступатися тим, які зготовані в Україні.

4 тижні безкоштовних курсів англійської від NYLC в Нью-Йорку, США

До 4 тижнів безкоштовної англійської влітку пропонує мовна школа New York Language Center (NYLC), надійний партнер освітньої агенції Вивчай!

Акцією Ви можете скористатися під час навчання на інтенсивних курсах (20 год. на тиждень) та курсах середньої інтенсивності (16 год. на тиждень). Пропозиція діє для нового навчального центру NYLC Upper West Side в Мангеттені неподалік від Колумбійсього Університету.

Наступні безплатні тижні надаються за умови початку навчання влітку до 7 серпня 2017 року:

Програма “Інтенсив” (студентська віза F-1):

  • 12 тижнів навчання — 4 тижні безплатно (економія – 640 дол. США);
  • 8 тижнів навчання — 3 тижні безплатно (економія – 555 дол. США);
  • 6 тижнів навчання — 2 тижні безплатно (економія – 370 дол. США);
  • 3 тижні навчання — 1 тиждень безплатно (економія – 190 дол. США).

Програма середньої інтенсивності (туристична віза):

  • 12 тижнів навчання — 4 тижні безплатно (економія – 500 дол.США);
  • 8 тижнів навчання — 3 тижні безплатно  (економія – 375 дол.США);
  • 6 тижнів навчання — 2 тижні безплатно (економія – 250 дол.США);
  • 3 тижні навчання — 1 тиждень безплатно (економія – 125 дол.США).

 За консультацією, звертайтеся, будь ласка, в освітню агенцію Вивчай!

Канікули за кордоном: як найкраще підготувати дитину

літні канікули в англіїВ кінці минулого року ми написали статтю для порталу osvita.ua про підготовку дитини до навчання за кордоном під час канікул. Оскільки у нас на блогові даний матеріал розміщений ще не був, а він якраз дуже актуальний перед літніми канікулами, вирішили нагадати батькам про те, що робити, щоб і вони, і діти, отримали від такого навчання максимум задоволення та результату. Поради ми сформували винятково на основі нашого практичного досвіду організації індивідуальних та групових поїздок на навчання дітей за кордон.

Поїздка на канікулах на мовну програму за кордон — у мовний табір з проживанням у резиденції чи на програму з проживанням у сім'ї; групова поїздка чи індивідуальна — це завжди велика подія і стрес як для самої дитини, так і для її батьків. Більшість дітей, в основному віком 7-16 років, їде навчатися влітку, на 2-3 тижні або довше, трохи менше дітей — на осінніх, зимових чи весняних канікулах, в основному на програми з проживанням у сім'ї. На рівень ефективності навчання і рівень загального задоволення дитини від поїздки впливає безліч важливих факторів і нюансів. Серед найголовніших залишається правильна підготовка дитини до поїздки і навчання — як освітньою агенцією, так і батьками вдома. 

Отже, щоб дитина отримала максимум задоволення, позитивних емоцій й ефекту від навчання, а батьки максимум спокою:

1. Обирайте тип програми і країну навчання разом з дитиною. Вислухайте побажання дитини та разом з дитиною читайте пропозиції агенцій щодо місця проведення програми (велике місто або затишне містечко з красивою природою; кампус у центрі міста чи десь у сільській місцевості), наповнення програми (чи хотіла б вона займатися додатково спортом, професійним футболом, музикою, мистецтвом, театральною майстерністю тощо), очікуваного результату від поїздки (основний пріоритет — в інтенсивному навчанні чи у насиченості екскурсіями). Важливо, щоб дитина їхала у табір (на програму), який обрала самостійно і взяла при цьому свого роду відповідальність перед навчанням.

2. “Тверезо” оцініть тип характеру і психологічні можливості своєї дитини: рівень самостійності, вміння без паніки реагувати на незнайомі ситуації, ступінь стриманості у суперечках з іншими дітьми (особливо у випадку хлопців) тощо. Інколи батьки дуже хочуть організувати індивідуальну поїздку, проте дитині все ще треба “свій” нагляд, повне планування її дня, ретельний нагляд над її харчуванням, що можливо реалізувати саме у груповій поїздці, особливо коли дитина їде за кордон без батьків вперше.

3. Готуючись до поїздки, заспокойтесь самі і налаштуйтеся на позитив. Батьки часто хвилюються більше, ніж діти, а тому бачать небезпеку у речах, де її нема: у співвідношенні хлопців і дівчат у групі; у відсутності басейну на кампусі, коли дитина не дуже його і потребує; у відсутності україно- чи російськомовного персоналу на кампусі. Жодним чином не можна показувати своє надмірне переживання, паніку чи страх перед самостійною поїздкою дитини за кордон, особливо першою. Дитина все відчуває і починає ще більше хвилюватися, фокусуватися на труднощах замість чудової можливості отримання нових знань, досвіду і навичок міжкультурного спілкування.

4. Проте заздалегідь обговоріть з дитиною її страхи та поясніть, які труднощі можуть виникнути під час перебування в таборі, і як на них потрібно чи не потрібно реагувати (як правило, освітня агенція також обговорює це з дитиною перед поїздкою, проте варто ще раз повторити це вдома). Серед таких складних ситуацій може бути “не зрозумів пояснення розкладу і правил у таборі”, “погано розумію пояснення вчителя на заняттях”, “чую образливі або несправедливі коментарі в свою сторону від дітей (чи дитини) з іншої країни”, “не бажаю брати участь у тренінгові театральної майстерності” тощо. Підготуйте дитину, що такі ситуації можливі, налаштуйте її на те, що будь-яку з них можна вирішити — необхідно тільки звернутися до персоналу чи в агенцію і розповісти про свої хвилювання, не боятися задавати питання.

5. Навчіть дитину толерантно і з повагою ставитися до особливостей поведінки і цінностей дітей різних національностей та релігій. Інколи батьки звертають недостатньо уваги саме на дану пораду, сприймаючи “неадекватну” поведінку своїх дітей за юнацькі несерйозні витівки. Проте, несерйозні витівки часто мають серйозні наслідки та сприймаються як дуже образливі представниками інших національностей.

6. Навчіть дитину доглядати за собою до початку поїздки: прокидатися вранці (з будильником чи без), застеляти постіль, тримати свої речі в порядку, вчасно давати речі для прання, мити довге волосся тощо. Усе це легко контролювати керівнику групи в груповій поїздці, але практично неможливо у випадку індивідуальної.

7. Поясніть заздалегідь, що у кожному навчальному центрі, у кожному таборі, є свої правила, і їх потрібно дотримуватися: правила поведінки, режиму, участі в активностях й екскурсіях, зміни меню харчування тощо. За недотримання таких правил дітей, їхні батьки потім можуть заплатити грошовий штраф. Такі правила обов'язково ретельно проговорюються разом з освітньою агенцією перед навчанням, особливо, коли це — індивідуальна поїздка. Якщо дитина бере участь у груповій поїздці, вона має чітко розуміти, що керівник групи відповідає за її безпеку і благополуччя, тому його прохань і порад потрібно дотримуватися.

8. Потурбуйтеся про технічне забезпечення зв'язку дитини з вами заздалегідь. Вчасно поповніть мобільний рахунок. Особливо якщо дитина молодша, встановіть на телефоні і навчіть користуватися такими програмами зв'язку як Viber, WatsApp, Skype тощо. Навчіться користуватися ними самі, бо часто спілкування навіть з керівником групи відбувається у створеній групі батьків, наприклад, у Viber-і.

9. За можливості, ознайомтеся з деталями програми, культурними й історичними особливостями країни, куди їде дитина. Отримайте від організаторів поїздки інформацію про цікаві місця, які дитина відвідає під час екскурсій, програму дозвілля, історію місця чи міста проведення програми. Така інформація, як правило, вивчається ще на етапі вибору програми чи табору, проте у неї варто ще глибше зануритися перед поїздкою. Тоді навчання і поїздка загалом ще більше запам'ятаються.

10. Потурбуйтеся про дрібнички, які допоможуть дітям швидше адаптуватися і менше сумувати за батьками. Крім необхідних речей і обов'язкових документів, список яких чітко надає агенція, не забудьте покласти у валізу улюблену м'яку іграшку, якщо ваша дитина молодшого віку звикла засинати разом з іграшкою; якщо дитина любить читати перед сном, покладіть до валізи книжку, і ще краще тією мовою, яку їде вивчати дитина (звичайно, адаптовану версію до відповідного рівня мови).

RSS (Opens New Window)