Повернутися

Про вивчення англійської мови у школі Language Pacifica. Інтерв’ю з колишнім учнем школи

Нещодавно Дмитро Рябець, що минулого року закінчив навчання у мовній школі Language Pacifica, з якою працює агенція Вивчай!, завітав не надовго у Київ. (Сьогодні Діма - студент коледжу De Anza College, Купертіно, Північна Каліфорнія.) Ми скористалися можливістю розпитати Діму про особливості навчання у школі, його враження від процесу навчання і від перебування у Північній Каліфорнії. Скажу чесно, я особисто хвилювалася — все таки був перший досвід ведення інтерв’ю на камеру. І те, що вийшло, дивіться нижче. Особливо корисною буде інформація, надана Дмитром, для читачів блогу, які планують повчитися у мовній школі в США. Language Pacifica — прекрасна опція.

 

Викинувши деякі вставні слова і слова-паразити у нашій розмові, передаю суть нашої бесіди текстом. Діючі особи: Юля (Ю) і Дмитро (Д).

Ю: Діма, розкажи нам, будь ласка, з яким рівнем знань англійської ти прийшов у школу Language Pacifica і з яким закінчив навчання.

Д: В мене був початковий, третій рівень і навчався там 7,5 місяців. А закінчив навчання на сьомому рівні, який дає можливість навчатися в американських вузах.

Ю: А як багато часу в тебе пішло на те, щоб перейти з рівня на рівень.

Д: Спочатку все було важко, ну а потім “пристрілявся” і навчався на кожному рівні десь місяць-півмісяця.

Ю: Тобто, початкові рівні — це було десь два-півтора місяця, а потім вже процес пішов швидше. А що найважче давалося у навчанні?

Д: Спочатку спілкування, звісно, тому що незвично спілкуватися скрізь англійською мовою, думати цією мовою. Потім - це вже була граматика, тому що потрібно було писати все англійською мовою правильно і за всіма правилами. Це було дуже важко.

Ю: Ти досить швидко пройшов — за сім з половиною місяців — практично чотири рівні. Наскільки тобі у навчанні допомагали вчителі школи Language Pacifica? Як ти оцінюєш їхній професіоналізм, особисті якості?

Д: Кожен вчитель навчав від своєї якості. В нас був вчитель Волтер, який мав повну освіту у Берклі (прим. авт. University of California Berkeley) по економіці та бізнесу, тому він намагався нас навчити, як граматично і правильно писати есе — як би це писала людина, яка робила економічні звіти. Майкл готував до TOEFL тесту, тому в нього були жорсткі міри до учнів, які робили помилки  (прим. авт. від не бився, просто стимулював вчитися :)) ) — в нього екзамен здавали практично без помилок, і це відіграло велику роль. Вчителі з Америки все таки знають, як американська культура поєднується з англійською мовою, і це дає значний поштовх у вивчанні мови, оскільки ти відчуваєш, як правильно сказати якесь слово, як правильно розмовляти з людино, з якою ти на різних рівнях — культурному чи професійному.

Ю: З чого складався твій типовий день навчання у школі Language Pacifica?

Д: Спочатку на першому уроці всі прокидалися — починали о 9:00. На першому уроці у нас були дебати або інтерв’ю: що ми робили, що ми вивчали, що підготувати на наступний урок — розговорювалися. Це проводив в основному Ерік Беккі (прим. авт. один з вчителів школи Language Pacifica): у нього був такий підхід — дізнаватися у кожної людини, що їй потрібно вивчати, або що ця людина може зробити краще, ніж інші.

Ю: В американській системі навчання урок носить назву “юніт” і триває 50 хв. Які ще юніти у вас були?

Д: Наступний юніт був читання: ми просто читали якісь газети, чиєсь есе. І наша задача була зрозуміти, що там написано, зрозуміти всі слова — таким чином ми поповнювали свій словниковий запас. Наступний урок був писання, і цей урок був націлений в основному на граматику. Потім був ланч — не юніт, але в основному люди розмовляли між собою багато. Таким чином вивчали як культуру, так і англійську мову. Це відіграло значну роль у покращенні навичок комунікації.

Ю: Діма, ти згадав про ланч — дуже цікаво, куди можна в Менло Парк піти пообідати.

Д: Там було дуже багато місць поїсти, і це були різні кухні, тому вибір був дуже великий. Ходили в ресторани і кафетерії: люди знайомилися одне з одним, ходили компаніями. Таким чином ми в основному і дізналися одне про одного, дружили.

Ю: Мене часто запитують, якого віку студенти, з яких країн — коли ти їдеш навчатися, дуже цікаво дізнатися, кого ж ти там зустрінеш.

Д: В основному, там дуже багато молоді — від 18 до 25 років. В основному вихідці з Європи (Франція, Іспанія, Італія). Багато студентів з Південної Америки, багато з Азії. Я мав багато друзів з Китаю, Японії, Тайланду. І в основному це не відіграє сильну роль: у нас було і багато студентів 35-ти років, і 50-ти. І якщо йдеш у цю школу, ти завжди знайдеш якусь людину поговорити, дізнатися щось нове і знайти друзів.

Ю: Ви, як правило разом їли, разом навчалися — навіть якщо різниця у віці була досить суттєва, наприклад 15-20 років?

Д: Так, у нас була така категорія один раз, коли один студент мав 35 років, жінка з Японії, якій було 48, і з нами була дівчинка з Польщі, якій було 15 років. Ми всі разом і ходили на ланч, і вчилися. Після ланчу більша частина студентів готувалася до TOEFL: paper-based і Internet-based.

Ю: А ти особисто до якого тесту готувався?

Д: Я готувався до TOEFL paper-based, і підготовка тривала 3 місяці.

Ю: А скільки разів здавав?

Д: Цей тест треба здавати декілька разів, тому що потрібно побачити його культуру. Тест повністю відрізняються від якого завгодно екзамену або тесту в Україні. Тому перший раз в основному йде провал, але це абсолютно не критично. У нас були учні, які намагалися здати тест до Стенфорду (прим. авт. Stanford University), і в них було і до 15-20 разів (прим авт. здачі тесту). Дуже важливо побачити цей тест з усіх боків, щоб бути готовим до нього на 100%.

Ю: Діма, розкажи, будь ласка, якими видами транспорту користуються в Північній Каліфорнії, зокрема в Silicon Valley, і чим зазвичай добиралися до школи студенти Language Pacifica?

Д: В основному автобусом, бо він знаходився (прим. авт. автобусні зупинки) дуже близько до місць, де орендували будинки або квартири студенти і вчителі, які приїжджали по обміну на деякий час. Близькість автобусної зупинку дозволяла добратися до школи за 15 хв.

Ю: А ті, хто добирався на Калтрейні (прим. авт. Caltrain) — поїзді Силіконової долини?

Д: Люди, які знаходилися в Маунтин В’ю, добиралися до школи за 25-30 хв. Великий плюс, що можна паркувати свій велосипед у самому Калтрейні, тому що для цього там зроблений спецвагон.

Ю: А є парковка біля школи? Оскільки багато хто добирається на велосипедах.

Д: Так, є під школою парковка і для велосипедів, і для машин.

Ю: Чим займаються і займалися студенти після уроків: спортивні, розважальні заходи? Що проводить адміністрація школи Language Pacifica?

Д: Сама адміністрація відносилася до цього з повним ентузіазмом. Наприклад, у нас був деякий час вчитель по обміну, який закінчував свій коледж в Америці, йому було 26 років, і він постійно організовував ігри по баскетболу. Кожен день, після уроків, усі йшли на баскетбол. Це було 15 хв. ходьби від школи, у парку, у самому Менло Парк.

Ю: Там взагалі багато парків — де можна і теніс пограти, і баскетбол. А на вихідних — які екскурсії проводила школа? Чи після уроків? Куди ви їздили?

Д: В нас були і серйозні екскурсії: коли всі знали, що нас поведуть туди чи туди і будуть розповідати про історію Каліфорнії чи Сан-Франциско, наприклад. І також були просто розважальні: ми ходили дуже часто на футбол у Стенфорд — на стадіон, дивилися на ігри. Їздили у Сан-Франциско побачити якісь місця: там дуже багато специфічних місць, які просто треба самостійно відвідати, там пробути весь день — багато позитиву.

Ю: Діма, а що би ти порадив подивитися перш за все в Північній Каліфорнії і в Silicon Valley?

Д: Перш за все — це Union Square, тому що це - центр міста Сан-Франциско. Там є практично все: і компанії, і маленькі кафешки на світовому рівні (прим. авто. обслуговування) зі своєю історією, про які можна дізнатися в Інтернеті. Ну і Маунтин В’ю ( прим. авт. Mountain View), і Крем’яна долина, де знаходиться багато комп’ютерних компаній, таких як Facebook, Apple, Google і інші.

Ю: Люди, звичайно, хотіли би потрапити в офіс Facebook — він стає все популярнішим і популярнішим в Україні, в офіс Google і Apple. А проводять якісь екскурсії, ти особисто знаєш про такі?

Д: Так, Apple проводить експурсії у Купертіно кожного тижня. Можна подивитися гараж, з якого це все починалося, є магазин з сувенірами, в якому все практично продається.

Ю: Що би ти порадив українцям, які їдуть навчатися до Північної Каліфорнії? Ну, скажемо, три основні поради. До чого їм готуватися?

Д: Перше — познайомитися з усіма, ким можна. Це дає суттєву практику спілкування та підвищує рівень граматики. Дізнатися про інші культури — це постійно дуже позитивний момент у школі. По-друге, спробувати усю їжу, яку тільки можна у Північній Каліфорнії. Там десь 14 типів ресторанів біля самої школи, і все в основному дуже дешево. І третє — це намагатися зловити якомога більше задоволення від самого процесу навчання в школі. Тому що основна ціль навчання — показати людині, як краще спілкуватися мовою, а не як здати екзамен і не спілкуватися цією мовою зовсім.

Дякую вам за увагу, дорогі читачі блогу Вивчай!

Якщо у вас виникнуть запитання щодо навчання у школі Language Pacifica, пишіть.

Юля

Коментарі
Відслідковувати URL:

No comments yet. Be the first.
Форма для запиту
Це поле обов'язкове.
Це поле обов'язкове.
Це поле обов'язкове.
RSS (Opens New Window)